Основни закономирности спадковости встановив видатний чеський учений Грегор Мендель.
Свои дослиди Г.Мендель провив на рослини з родини Бобови – гороси посивному. Вин виявився вдалим об’єктом для проведення генетичних исследований. Вин є самозапильною рослиною, тому нащадки кожнои особини, яка розмножувалась самозапиленням, є чистими линиями. Чисти линии – це генетично одноридни нащадки одниєи особини, гомозиготни за бильшистю генив и одержани внаслидок самозапилення або самозаплиднення. Гомозиготною називають диплоидну або полиплоидну клитину, гомологични хромосоми якои несуть однакови алели певних генив. Але слид зазначити, що горох посивний може запилювати и перехресно. Це дає можливисть здийснювати гибридизацию ризних чистих линий гибридизацию ризних чистих линий.
Схрещуючи чисти линии гороху миж собою, Г.Мендель одержав гетерозиготни форми. Гетерозиготною називають диплоидну або полиплоидну клитину гомологични хромосоми якои несуть ризни алели певних генив. Отже, Г.Мендель застосував гибридологичний метод исследований.
Закон одноманитности гибридив першого поколиння: у фенотипи гибридив першого поколиння проявляється лише один из двох станив ознак – доминантний.
Закон розщеплення: при схрещуванни гибридив першого поколиння миж собою серед ихних нащадкив спостеригається явище розщеплення ознак: у фенотипи1/4 гибридив другого поколиння проявляється рецесивний, ¾ - доминантний стани ознак. Розщеплення – прояв обох станив ознаки у другому поколинни гибридив, зумовлений розходженням алель них генив, яки их визначають.
Закон незалежного комбинування станив ознак: при ди- або поли гибридному схрещуванни розщеплення за кожною ознакою видбувається незалежно вид инших.